| Головна » Файли » Мої файли |
Методичні рекомендації «Викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2012-2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах»
| 25.09.2012, 22:11 | |
| Сьогодні мистецтво у системі сучасної освіти розглядається як суттєвий
компонент загальної освіти школяра. Його могутній пізнавальний і
виховний потенціал пов'язаний з естетичною природою, завдяки якій
осягаються потаємні найскладніші процеси духовного життя людини, її
внутрішнього світу. Сучасне навчання, і мистецьке зокрема, ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів. Визначених в основних нормативних документах освіти - державних стандартах, програмах, підручниках. Нові реалії вимагають змін до методологічних вимагають змін до методологічних засад вивчення предмета, визначення нових підходів до відбору змісту та організації матеріалів, використання адекватних форм та видів контролю. Державний стандарт початкової загальної освіти Державний стандарт початкової загальної освіти прийнятий, Постановою кабінету Міністерстві від 20 квітня 2011 року № 462, розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти. Системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини. Суспільства, держави. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти. Державний стандарт складається з: Базового навчального плану початкової загальної освіти; загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти; державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей. Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на між предметній основі та є інтегрованим результатом предметних і між предметних компетенцій. Метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: • Виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та діяльності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища; • Формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва; • Розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів. Їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування. Зміст освітньої галузі «Мистецтво» визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична(відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів. На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і науки. Молоді та спорту розробляє типові навчальні плани, навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка підручників. Реалізація змістових ліній освітнього стандарту у частині «Музичне мистецтво» забезпечується повною відповідністю підручників вимогам Державного стандарту щодо обсягу та порядку подання змісту загальної початкової музичної освіти. Формування музичного репертуару підручників відбувається на засадах поєднання національної домінанти і полікультурного підходу на основі творів, запропонованих Програмою. Характерними ознаками репертуару є його художня цінність і гуманістична спрямованість. Детальне дидактико-методичне розроблення змістових ліній стандарту у підручниках (із залученням творів суміжних видів мистецтв, з урахуванням між предметних зв'язків, розвивального та виховного потенціалів навчального матеріалу тощо) надає можливості для оволодіння учнями початкової школи комплексом ключових і предметних компетентностей. Провідним засобом реалізації змістових ліній стандарту та формування музичної культури дітей в авторській концепції є музично-творча діяльність, яка представлена різноманітними видами роботи (слухання музики, різні форми співу, елементарне музикування, музично-ритмічні рухи, ознайомлення з історією та теорією музики. Творчі форми музичної діяльності). Навчально-методичний апарат підручників є засобом доступного для учнів дидактичного розкриття змісту Державного стандарту початкової загальної освіти й Базової навчальної програми з музичного мистецтва. Чинником розвитку музичної спрямованості учнів 1-2 класів є система мотиваційних елементів підручників, серед яких: дидактичні вірші та казки; музичні ігри; музично-рухливі вправи (вікторини, танцювальні хвилинки, «вільне» диригування, пластичне інтонування); творчі виконавські завдання (інсценування та рольове виконання пісень, ритмічні оркестри, «акустичні» види музикування); дидактичні ілюстрації, малюнки та інші види наочності; «завдання-цікавинки» - вірші-загадки, ребуси. Тексти «з пропусками», елементи інтеграції музики з іншими видами мистецтва. У 3-4 класах до цього додаються дидактичні розповіді й оповідання; проблемно-пошукові завдання; ознайомлення учнів зі сферами практичного застосування знань; вправи змагального типу; дидактичні схеми, кросворди, головоломки; завдання, що спонукають учнів до самонавчання, орієнтують їх на позакласну музично-творчу діяльність. Формування музичної обізнаності націлено на опанування теоретичних основ музичного мистецтва та його зв'язків у ланках «музика-людина», «музика-життя», «музика-інші види мистецтва»; оволодіння комплексом умінь і навичок, способів різних видів музичної діяльності ; практики і досвіду власних творчих спроб у всіх формах спілкування з мистецтвом тощо. На реалізацію пізнавальної функції підручників спрямовано: практичні завдання щодо сприймання і виконання музики; навчальну інформацію у формі дидактичних казок і віршів. Художніх і публіцистичних розповідей;довідкові матеріали; апарат повторення та контролю вивченого матеріалу (запитання, вправи, комплекси підсумкових завдань, заключні уроки-концерти) тощо. Перспективи становлення загальнокультурної компетентності школярів реалізуються через ознайомлення їх з відомостями стосовно розвитку світової культури, специфіки різних видів мистецтв, формування навичок розуміння та первинного аналізу літературних, візуальних, сценічних творів. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів У 2012/2013 н.р., як і в попередні роки, предмети галузі «Мисте¬цтво» будуть вивчатися за кількома навчальними програмами, а саме: У 1-х класах навчання здійснюватиметься за новими програма¬ми, створеними відповідно до нового Державного стандарту почат¬кової загальної освіти: «Музичне мистецтво» Видавничий дім «Освіта», 2012 р.; «Образотворче мистецтво» Видавничий дім «Освіта», 2012 р.; «Мистецтво» Видавничий дім «Освіта», 2012 р. У 2-4 класах здійснюватиметься за чинними навчальними про¬грамами: «Мистецтво». - К.: «Початкова школа», 2006 р.; «Музика». - К.: «Початкова школа», 2006 р.; «Образотворче мистецтво». - К.: «Початкова школа», 2006 р.; В основній школі навчання з мистецьких дисциплін здійснюва¬тиметься за програмами: «Музичне мистецтво. 5-8 кл.». - «Перун», 2005 р.; «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.». - «Перун», 2005 р.; «Інтегрований курс «Мистецтво 5-8 кл.». - «Перун», 2005 р.; «Художня культура» авт. Л. Масол, Н. Миропольська. - «Перун», 2005 р. У 10-11 класах відповідно до обраного профілю навчання буде здійснюватися за програмою: «Художня культура. Рівень стандарту, академічний та профіль¬ний». - «Перун», 2005 р. Навчально-методичне забезпечення курсів «Мистецтво», «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». Відповідно до нових програм у 2011 році почалося створення нового покоління підручників. Зокрема, для учнів 1 класу загально¬освітніх навчальних закладів підготовлено нові підручники: «Мистецтво» авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В. вид-во «Генеза»; «Музичне мистецтво» авт, Аристова Л.С., Сергієнко В.В., вид-во ВД «Освіта»; «Музичне мистецтво» авт. Лобова О.В., вид-во «Школяр»; «Образотворче мистецтво» авт. Калініченко О.В., Сергієнко В.В., вид-во ВД «Освіта»; «Образотворче мистецтво» авт. Трач С.К., Резніченко М.І., вид-во «Навчальна книга - Богдан». Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів Робочі навчальні плани на 2012/2013 навчальний рік складаються: • для початкової школи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 10.06.2011 р. № 572; • для 5-9-х класів - за Типовими навчальними планами загаль¬ноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66; • для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами за¬гальноосвітніх навчальних закладів III ступеню, затвердженими на¬казом МОН України від 27.08.2010 р. № 834; • для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів: 5-9 класи - за Типови¬ми навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН Укра¬їни від 05.02.2009 р. № 66; для 10-11-х класів - за Типовими на¬вчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступе¬ня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834 (додаток 23). Як і в минулі роки інваріантна складова типового навчального плану основної школи (1-11 класи) забезпечує реалізацію змісту галузі «Мистецтво» на рівні Державного стандарту. Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рів¬ня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Звертаємо увагу, що загальноосвітній навчальний заклад може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» або «Образотворче мистецтво», використовуючи годи¬ни варіативної складової. Особливості викладання предмета «Музичне мистецтво» Визначаються специфікою музичного мистецтва, яке звернене до духовного світу дитини. Вплив на морально-естетичні почуття відбувається в процесі активного сприйняття дітьми емоційно-образного змісту музичних творів, в процесі музично-творчої діяльності школярів. Заняття музикою сприяють духовно-моральному вихованню дітей. Цілісного розвитку особистості молодшого школяра, залученню його до неминущим етичним і естетичним цінностям вітчизняної і світової музичної культури. Музичне мистецтво є невід'ємною, важливою частиною національної духовної культури. Мета курсу полягає в тому, щоб закласти основи музичної культури школяра як частини його духовно-моральної культури, що передбачає єдність особистісного, пізнавального, комунікативного і соціального розвитку, виховання у них емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва і життя. Основні положення навчальної програми спрямовані на досягнення оптимального загального розвитку кожної дитини при збереженні його психічного і фізичного здоров'я, на розвиток музичності як комплексу музично-творчих здібностей. Підкреслюючи єдність і рівнозначність інтелектуального та емоційного розвитку, вольового і морального, у програмі істотне значення надається емоційному розвитку дитини, зазначаючи. Що саме емоції сприяють глибині інтелектуальної діяльності. Ця глибина створюється матеріалом, з яким працюють учні. Але головне – характером самої діяльності і емоційним настроєм. Особливість мистецтва полягає в тому, що воно володіє великими можливостями для емоційного розвитку особистості, творчого та морально-естетичного виховання учнів. Разом з тим музика дозволяє не тільки збагатити емоційну сторону життя дитини, а й досягти цілісності всіх складових особистісного розвитку. Новизна підходів до відбору змісту початкової освіти і методичні аспекти діяльності вчителя У числі пріоритетних цілей вивчення музичного мистецтва в початковій школі виступають розвиток здатності до емоційно-ціннісного сприйняття і розуміння музичних творів, виховання художнього смаку і морально-естетичних почуттів дітей, оволодіння виконавськими уміннями, навичками і способами музично-творчої діяльності в різних її видах. Виходячи з цього, обов'язковий мінімум змісту програми з музики вперше розкривається в двох взаємозалежних і взаємообумовлених чферах, визначають пріоритети мистецької освіти: естетичне сприйняття та основи музичного мистецтва та компетентнісний підхід до музично-творчої діяльності. Естетичне сприйняття включає особливості музичного мистецтва, які розкривають природу музики через практичний досвід. А компетентнісний підхід реалізується через різноманітні форми спілкування з музикою, такі як спів, інструментальне музикування, ритміку і пластичний рух, театралізацію музичних образів. В основі підходу до розробки програми з музики закладено принцип відповідності змісту освіти природі дитини та її схильності до споконвічно творчих видів діяльності (співу, танцю, гри на музичних інструментах, художнього моделювання), що стає передумовою розвитку в цьому процесі творчої уяви. Це ставить перед учителем завдання пошуку нових форм проведення уроку музичного мистецтва в його співвідношенні з іншими формами навчання, позаурочної музичної діяльності:музичні гуртки, дитячі ансамблеї мистецтва, фестивалі дитячої музичної творчості, конкурси хорових колективів. Участь у музичних подіях класу. Школи (вистави, концерти та ін..) Така побудова навчального процесу забезпечить особистісне освоєння мистецтва, дозволить найбільшою мірою реалізувати музично-творчі здібності, можливості та інтереси учнів. Уперше в змісті навчання виділені загально навчальні вміння, навички та способи діяльності. Це дозволяє реалізувати внесок кожного навчального предмета до рішення загальних цілей початкової освіти, що особливо важливо для предметів естетичного циклу, враховуючи їх значення для розвитку дитини. Стосовно до змісту музичного мистецтва це будуть наступні вміння: сприймати і спостерігати музичні явища в їх взаємозв'язку з життям, визначати художню ідею твору, брати участь в діалозі, елементарно обґрунтовувати висловлене судження; розмірковувати про основні характеристики порівнюваних музичних творів (виражальні засаби музики), аналізувати результати порівняння, об'єднувати твори мистецтва за загальними видовими та жанровими ознаками; працювати з нотним записом як найпростішим знаковим (графічним) позначенням музичної мови. Уміння вирішувати творчі завдання на рівні імпровізацій (музичної, танцювальної, пластичної), проявляти самостійність і оригінальність при їх вирішенні, розігрувати уявні ситуації, самостійно планувати свої дії у виконавській діяльності, здійснювати співробітництво в хоровому співі, ансамблевому музикуванні (вміння оцінювати загальний результат діяльності – якість художнього виконання). До кінця навчання в початковій школі учні опановують способи музичної діяльності в індивідуальних і колективних формах роботи (хоровий спів, гра на музичних інструментах, танцювальний рух, пластичне інтонування), уміння сприймати, спостерігати, виявляти подібність і відмінність об'єктів і явищ мистецтва і життя (мистецтво бачити, чути, відчувати, думати, діяти в гармонійній єдності). У них з'являється уявлення про світ музики, формах її побутування в житті. Осягнення музичних образів розвиває емоційно-чуттєву сферу учнів, виховує любов до рідної природи, повагу до рідного краю, його культури та історії. Звертаємо увагу на те, що тематичне оцінювання проводиться на основі поточного. Окремі перевірки (контрольні, самостійні ро¬боти) з музичного мистецтва та образотворчого мистецтва не про¬водяться. Семестрове оцінювання проводиться двічі на семестр у вигляді контролю та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Семестрова оцінка виставляється на основі тематичної та оцінки отриманої за семестровий контроль. Семестрова оцінка ко¬ригуванню не підлягає. У 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються. Окре¬мі зошити для виконання письмових домашніх завдань не перед¬бачені. У 9 та 11 класах предмет «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як профільний предмет в 11 класі (для учнів, які навчалися у класах з профільним навчанням). У за¬гальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибле¬ним вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться відповідно до рекомендацій Мі¬ністерства. Нагадуємо, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у за¬гальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчаль¬ним закладам дозволяється використовувати в організації нав¬чально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Мініс¬терства освіти і науки, молоді та спорту України або схвалення від¬повідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністер¬ства. Навчально-виховний процес середньої та старшої школи, як і в попередні роки, буде проводитися за чинними навчальними про¬грамами та навчально-методичним забезпеченням. Усе навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Мініс¬терством до використання в навчальних закладах, зазначено у Пе¬реліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНмолодьспор-ту України (www.mon.qov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.qov.ua). | |
| Переглядів: 1804 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0 | |
| Всього коментарів: 0 | |
